Веселі Андріївські вечорниці

30 листопада вся Україна відзначає свято Андрія. 

Андріївські вечорниці - одна з найцікавіших українських традицій, що крізь 

віки дійшла до нашого часу. Свято з веселими традиціями, жартами та ворожінням. Сьогодні і в нашому класі відбулися веселі Андріївські вечорниці. Діти співали, жартували, грали в ігри, прославляли калиту. Найбільше емоцій викликали андріївські ворожіння. 

З нетерпінням дівчатка та хлопчики чекали на головну забаву - кусання Калити, щоб відкусити шматочок щастя! Скільки було сміху та галасу, коли діти по черзі намагалися скуштувати підвішений корж! Емоції були щирими та незабутніми, атмосфера - теплою, сповненою дитячого сміху. Ми провели час надзвичайно весело та пізнавально.

Після всіх розваг на дітей чекало смачне завершення свята: гарячі, щойно зварені турботливими мамами та бабусями вареники. Кожен із задоволенням посмакував цією традиційною стравою. 

У сучасному цифровому світі

Забувають звичаї українські діти.

Сьогодні ми їх нагадаємо,

Осучаснимо, в них пограємо.

Тож примостіться зручненько.

Розпочинаєм вечорниці веселенько.

Сьогодні все в нас з вами буде.

І гуляння, й частування,

І справжнісіньке гадання.

Завітали дівчатка на вечорниці, принесли із собою гостинці.

В інтернеті прочитали і продукти всі дістали.

Принесли борошно, щоб тісто гарно зійшло, меду, мед у калиті теж треба, олію, родзинки, щоб в калити вийшла рум'яна шкірка. А ще принесли стільки маковинок, скільки буде сьогодні в нас веселощів і смішинок.

Дівчатка заспівали й затанцювали, всіх порозважали.

 

Щоб тісто замісити, потрібно води наносити. 

Гра "Перенеси воду".

Калиту ми замісили, у піч посадили. Настав час ворожінь!

У макітру дівчаткам сюрприз підготувала.

Різні сувеніри в неї заховала.

Дівчатка у макітру руку простягали

І з неї свій презент витягали.

А я про  майбутнє розповідала.

 

Завітали наші хлопчики, 

відзначати разом з нами святечко калити.  

  

На вечорниці з пустими руками ходити не годиться…

Тож, хлопчики дрова принесли, щоб зігрітися усі могли.

І калача чималенького, щоб усі ми були веселі та ситі, 

а не голодні та сердиті.

А ще солодких і великих горіхів для нашої доброї втіхи.  

   

Жартували  хлопчики  як завжди, 

так хотілось їм калити.  

 Інсценізація вірша Павла Глазового 

"Брехунець".

Вірш "Бублики" Грицька Бойка.

Безконечна. "Ми з тобою йшли?"

Музична гра «Черевички».

Ой заграйте, музики! У нас -  нові черевики!

Починайте скоріш грати – Бо вже хочеться танцювати!

Веселий таночок.

Настав час вареники варити, а солі немає. Треба піти по сіль. 

 Гра «До баби по сіль».

Пісня "А мій милий вареничків хоче".

Треба всім у коло стати –

В гру з торбиною пограти!

Українська народна музична гра 

«Котилася торба».

Водице-студенице, окропи калиті дорогу від печі до порогу,

А від порогу до стелі, щоб ми були гарні та веселі.

Бажаючі по черзі вистрибують на кочергах.

Хто вкусить і не засміється,

Тому минеться.

А хто буде реготати,

То наш писар буде сажею писати.

Кусати, руками не чіпати.

Кусання калити— весело, смачно, 

за звичаєм українським!

Фото на згадку.

Щиро дякую за підготовку свята 

музичному керівнику 

Мозговій Ларисі Володимирівні,

асистенту вчителя 

Парій Наталі Василівні

за співпрацю, підтримку, допомогу, фото 

і відеознімки.

Величезне вчительське спасибі 

дітям 

за активну участь на святі, гарний настрій,

батькам 

за чудові вишиванки, калиту, вареники.

Сподіваюся, що хлопчикам і дівчаткам 

надовго запам’ятається свято.

Нехай такі традиції живуть у наших серцях і надихають на добрі справи.

Кажуть, усі ворожіння та бажання 

«під Андрія» збуваються. Тож нехай 

здійсниться найзаповітніше бажання всіх українців – наша Перемога.