Казка «Чарівне слово Дякую»
У маленькому містечку Доброландія жило багато веселих
дітей. Вони любили гратися, сміятися й відкривати для себе світ. Але одного дня
в містечку стало якось сумно…
Зникли усмішки, квіти поникли, а пташки співали дуже
тихо.
— Щось не так… — прошепотів Вітерець.
— Люди забули одне важливе слово, — сумно сказала Фея
Ввічливості.
У центрі Доброландії жило чарівне слово «Дякую». Воно
було маленьке, золотисте й дуже світле. Коли діти його промовляли, навколо
ставало тепло й радісно.
Але останнім часом слово «Дякую» майже ніхто не
кликав…
Слово засумувало й втратило свій блиск.
Тоді маленька дівчинка Марійка помітила, що мама
виглядає втомленою.
— Мамо, дякую, що приготувала сніданок, — ніжно
сказала вона.
І тут сталося диво
Слово «Дякую» засвітилося, а вікно наповнилося
сонячним промінчиком.
Потім хлопчик Андрійко сказав:
— Дякую, друже, що поділився іграшкою.
І знову — навколо заспівали пташки
Діти почали згадувати чарівне слово частіше:
— Дякую за допомогу
— Дякую за турботу
— Дякую за доброту
Доброландія знову стала яскравою й щасливою
А слово «Дякую» радісно літало між дітьми, даруючи
тепло кожному серцю.
Фея Ввічливості усміхнулася й сказала:
— Пам’ятайте, діти, «Дякую» — це маленьке слово з
великою силою.
І відтоді 11 січня у Доброландії святкували Всесвітній
день Дякую, щоб ніколи не забувати дарувати доброту словами.
Мораль казки:
Коли ми говоримо «Дякую», світ стає добрішим, а серця — теплішими.
Немає коментарів:
Дописати коментар