Сьогодні ми зібралися, щоб поговорити про подію, яка
змінила світ. Надворі весна — час, коли все розквітає, співають пташки і життя перемагає.
Наша зустріч присвячена темі, яку називають
"болем України".
Чорнобиль... Це слово знають у кожному куточку світу.
Але 40 років тому одна квітнева ніч розділила історію нашої країни на "до" та "після".
40 років — це багато, це ціле життя.
Рівно 40 років тому мирний атом вийшов з-під контролю, залишивши після себе "зону відчуження".
Сьогодні в нашому класі було чути і зосереджену тишу,
і ритмічну музику. Перегляд відео допоміг дітям зрозуміти:
Чорнобиль — це не лише дата, це долі людей.
А фінальна пісня-гра стала нашим маніфестом життя.
Ми вчимося пам'ятати минуле з повагою, але дивитися в майбутнє з усмішкою та рухом.
Адже саме за це майбутнє боролися герої-ліквідатори.
Четвертокласники створили тематичну композицію
"Життя, перерване тишею".
Діти запалили особливу "Свічку пам’яті". Її вогонь тримають десятки маленьких
паперових долоньок, і на кожній — прізвище того, хто першим пішов у ядерне пекло 40 років тому. Для дітей це тепер не просто імена з відеохроніки, це люди, чий подвиг вони зігріли своїм теплом. Ми тримаємо їхню пам’ять у своїх руках.
Коли паперові руки дітей обійняли "вогонь" нашої свічки на дошці, у класі панувала особлива тиша. Це момент, коли історія стає особистою. Ми пам’ятаємо кожного.
Ми тримаємо цей вогонь разом. Світ тримається на плечах героїв, а пам'ять про них — у наших руках.
Хвилиною мовчання вшанували пам’ять усіх, хто постраждав від цієї трагедії.
Виготовили Ангелів Пам'яті.
Немає коментарів:
Дописати коментар